Моніторинговий портал DOZORRO допомагає боротися з порушеннями в закупівлях через систему ProZorro. Як змінюється проект та як він змінює правила гри у держзакупівлях?
Моніторинговий портал DOZORRO був запущений два роки тому. Координатор DOZORRO, керівник програми інноваційних проектів Transparency International Ukraine Іван Лахтіонов розповів, що заважає відновлювати справедливість у закупівлях, як кожен громадянин може долучитися до контролю над закупівлями через ProZorro та якої мети прагне досягти DOZORRO.
Інтерв`ю: Валерія Черненко
У листопаді DoZorro виповнюється два роки. Що вважаєте найбільшим досягненням за цей час?
Дійсно, 1 листопада 2016 року був запущений наш портал DOZORRO. Ми починали з простого функціоналу – залишити відгук на закупівлю. Та за ці два роки багато чого досягли.
Окрім цього, сьогодні у нас досить активно розвивається напрям аналітичних інструментів. У нас є публічний модуль аналітики, що будь-кому покаже повну інформацію: які закупівлі відбулися, конкуренція, хто найбільше закуповує та що. Також є професійний модуль аналітики – він призначений для професіональних аналітиків. І, врешті-решт, у нас є сам портал DOZORRO. На ньому можна залишити відгук про ту чи іншу закупівлю. Наша DOZORRO-спільнота опрацьовує інформацію, з’ясує, чи було порушення, зафіксує його та передасть відповідним контролюючим органам. Ми формуємо рейтинги замовників і постачальників, збираємо всю актуальну інформацію про кількість скарг, відгуків.
Усі ці інструменти ми постійно вдосконалюємо. Так, наприклад, публічний модуль аналітики зараз дає можливість аналізувати закупівельні процеси замовників, етапи виконання договору та додаткових угод, чого також раніше не було. Більше того, 31 жовтня ми презентували новий модуль аналітики, що аналізує медичні закупівлі, закупівлі лікарськіх засобів. І ми плануємо, що з його допомогою можна буде аналізувати міжнародні закупівлі.
Сьогодні міжнародні закупівлі знаходяться поза системою ProZorro: до весни 2019 року їх здійснюють міжнародні закупівельні організації. Проте в тісній взаємодії з Міністерством охорони здоров’я, я думаю, ми зможемо показати інформацію про міжнародні закупівлі.
Cкільки порушень ви зафіксували за цей рік?
Загалом за два роки громадські організації проаналізували понад 13 тис. закупівель. Колосальна цифра. Для прикладу, Державна аудиторська служба України (ДАСУ), яка є профільним органом у сфері захисту публічних закупівель, проаналізувала лише 3,3 тис. за 2017 рік. Тобто у два рази менше, ніж ми.
І це прикро, бо для того, щоб ДАСУ мали змогу аналізувати закупівлі, був прийнятий законопроект №4738-д. Завдяки ньому в системі з’явився окремий кабінет Державної аудиторської служби, і аудитори мають змогу перевірити будь-яку закупівлю.
Кабінет аудиторів та систему ризик-індикаторів презентували лише позавчора, і нарешті відбулася довгоочікувана інтеграція ProZorro із системою ризик-індикаторів. Вони автоматично шукають сумнівні тендери і відправляють їх на перевірку ДАСУ.
Тепер покладаємо всі надії на аудиторів і сподіваємося, що моніторинг стане стримуючим фактором у сфері публічних закупівель, який допоможе мінімізувати порушення.
А з чим здебільшого пов’язані порушення в закупівлях?
Ті ж, які були в паперових тендерах, є і зараз. Мета типових порушення – протягнути свого учасника на тендер і укласти з ним договір.
Але є випадки порушень через незнання та неуважність. Часто ми маємо справу з безпідставними дискваліфікаціями, або із ситуаціями, коли в учасника не вистачає якихось документів, а його визначають переможцем. Досить багато змов, і для мене це дивно, бо я вважав, що електронна система закупівель має викорінити цю проблему.
Можете згадати найбільш яскраві порушення останнього часу?
З останніх, наприклад, Оболонське управління освіти міста Києва, яке намагалося протягнути свого учасника, і їм все-таки вдалося це зробити. Декілька разів оголошувалися відкриті торги, які потім скасовувалися, і не виконувалися рішення Антимонопольного комітету (АМКУ). Ми про це писали, і я особисто відвідував засідання АМКУ стосовно цієї закупівлі. І потім мене ще звинуватили у тому, що я лобіюю якісь інтереси.
Хочу наголосити, що Transparency International та проект DOZORRO не лобіює жодних інтересів.
Якщо ми бачимо порушення, то будемо про це говорити.
Іншим цікавим прикладом із останніх є закупівля пакунків малюка. У цьому випадку бюджетні кошти видають за кошти міжнародної технічної допомоги. Таким чином вони не підпадають під дію закону “Про публічні закупівлі”. І пакунки малюка закуповують в обхід електронної системи закупівель. Хоча моя думка – це просто омана, ці закупівлі мали би здійснюватися через ProZorro.
Досить багато у нас є випадків на регіональному рівні, їх висвітлюють громадські активісти. Проект «Залізниця без корупції» зосереджений винятково на Укрзалізниці, і в них є досить багато класних розслідувань.
А Вінницька громадська організація “Філософія серця” після вибухів у Калинівці проаналізувала, за скільки держава намагається відремонтувати пошкоджені будинки. Виявилося, що ціни були завищені майже вдвічі – і от саме завдяки їм вдалося зменшити ціни на ці роботи.
Тобто, громадські активісти дуже активно долучаються і допомагають із контролем закупівель?
Саме так. Я б навіть сказав: не лише громадські активісти, а й бізнес у першу чергу. Ми бачимо, що бізнес залишає досить багато звернень. Єдина проблема в тому, що, на жаль, ми просто не можемо допомогти всім. Тому ми найбільше націлені на інструменти, які допоможуть самостійно захистити свої інтереси.
Ви говорили, що за 2 роки було вчинено близько 13 тис. порушень. А є якісь тенденції, якщо порівнювати 2017-2018 роки?
І тоді, й зараз помилки досить типові. Але от що змінилося – замовники більш відкрито порушують законодавство.
Взяти, наприклад, закупівлю Антарктичного центру, яка тягнеться з минулого року. Була незаконна процедура, і Державна аудиторська служба підтверджує це порушення. Та буквально минулого місяця вони знову проводять переговорну процедуру з порушенням. І таких випадків насправді багато, те саме відбулося з Оболонською освітою, про все це ми комунікуємо на нашій сторінці.
Стосовно тенденцій ще можна виокремити, що зараз ProZorro заважає жити окремим людям. Саме тому, не дивлячись на все те, що робить електронна система, на її міжнародні досягнення, ми бачимо постійні намагання дискредитувати ProZorro. Рахункова палата України вже вдруге за цей період перевіряє державне підприємство «Прозорро». По першому звіту ми готували офіційну заяву щодо їхніх висновків, бо те, що вони там писали, викликало сумніви в об’єктивності.
Раніше всі документи лежали у чиновників у кабінетах, а сьогодні вони є онлайн, можна зайти з комп’ютера чи мобільного телефона і побачити ці закупівлі. І DOZORRO є таким умовним арбітром, який допомагає сказати, чи є порушення. Та однієї відкритості недостатньо – необхідне включення контролюючих органів.
Коли ви виявляєте порушення, яка подальша схема реагування?
Подальша схема реагування досить проста. Кожна громадська організація, що входить до нашої DOZORRO-спільноти, має свій кабінет на порталі. Вони опрацьовують і переверяють відгуки, які залишає бізнес. Потім скеровують звернення до компетентних органів.
Наприклад, випадки з безпідставними відхиленнями чи визначенням переможця, коли систематично перемагає один і той же учасник. Все це легко побачити. Достатньо лише трошки заглибитися в деталі тендеру – документацію і подані документи.
Що далі робить громадська організація?
Готує звернення до відповідного органу, надсилає його. Звісно, ми звертаємося також до замовника, бо він не завжди робить порушення навмисно. Трапляються випадки, коли ми пишемо, вказуючи на проблему, – і замовник каже: “Дякую, що ви допомогли, ми скасуємо цю закупівлю і оголосимо нову”.
Якщо ми сьогодні визначили порушення, Державна аудиторська служба може його зафіксувати навіть через роки, під час ревізії. Але залишається велика проблема: коли замовник не відчуває якогось покарання за свої дії, звісно він буде порушувати ще раз і ще раз.
У вас є якась статистика, у скількох випадках вдається відновити справедливість у закупівлі?
Якщо говорити загалом, є позитивна тенденція, але через брак повноважень деяких органів досягти справедливості вчасно вдається далеко не завжди. Стосовно якихось кримінальних проваджень, наприклад, показова історія з «Антарктичним центром». Підтверджене аудиторами порушень є, але що буде відбуватися далі?
І таких випадків, на жаль, дуже багато. Те ж саме з харчуванням в Оболонському районі Києва – де реакція правоохоронних органів відсутня.
Трохи інша ситуація з пакунками малюка. Але чим закінчиться, невідомо. Ми відправили звернення до Національного антикорупційного бюро (НАБУ), і зараз детективи перевіряють отриману від нас інформацію. Я сподіваюся, що буде як із придбанням гібридних машин Mitsubishi. Тоді НАБУ на наше звернення також відкрило провадження і до сьогодні йде розслідування.
А що далі вони з цим роблять – складне питання, яке криється в реформуванні органів контролю, правоохоронних органів та судової системи.
Влітку ви запустили штучний інтелект. Можете розказати, як це працює? Чи є перші результати?
У липні ми презентували тестову версію для обмеженого кола користувачів – наших громадських організацій, а справжня презентація штучного інтелекту відбудеться на нашій річниці. Поки що проходить навчання цього штучного інтелекту. Як це відбувається? Штучний інтелект, який ми між собою лагідно називаємо Жюлі, генерує закупівлі та пропонує громадським організаціям обрати з-поміж них ризиковану. І от кожен вибір в бік ризикованішої закупівлі – вклад в штучний інтелект, у його навчання.
Ми сподіваємося, що з часом інтелект сам знаходитиме проблемну закупівлю, аналізуючи її за безліччю параметрів. І відтак на нашому порталі можна буде побачити ризиковані закупівлі. А в майбутньому ми хотіли би передати цей інструмент нашим органам контролю, як це відбулося з ризик-індикаторами.
Принцип роботи ризиків-індикаторів, що з’явилися в кабінеті ДАСУ, виключає можливість людського впливу на закупівлі. Інструмент аналізує тендер за різними параметрами і за сумою балів присвоює закупівлі певний рейтинг ризикованості. Якщо ризик високий, це означає, що аудитор має взяти закупівлю в моніторинг.
Деякий час тому було анонсовано, що на DoZorro з’являться рейтинги. На якій стадії цей проект?
Кожен відгук, який залишає бізнес, потрапляє в нашу умовну базу даних. За цей час накопичилося дуже багато інформації по рейтингуванню, і у нас є можливість оцінити замовника чи постачальника. Запуск інструменту ми трохи відклали – було досить багато операційних процесів.
Але найближчим часом, я сподіваюся, до кінця цього року або на початку наступного, ми запустимо рейтинги. Вони відображатимуть, я би сказав, закупівельну культуру учасника та замовника, а також дадуть змогу проаналізувати їх на підставі інформації, яка вже в нас є.
За роки роботи системи та вашого порталу, чи вважаєте ви, що збільшився контроль у закупівлях із боку суспільства?
Однозначно так! Наш проект націлений саме на те, щоб залучити якомога більше людей до процесів, які раніше були невідомі широкому загалу. Тому що все, що нас оточує, коли ми виходимо на вулицю – дороги, прибирання, громадський транспорт – це публічні закупівлі.
Є цікавий приклад з життя, у моїх знайомих не працював ліфт. Я заходжу в ProZorro, перевіряю за адресою будинку закупівлі – і виявляється, що цей ліфт відремонтували 2 місяці тому. Кошти давним-давно заплатили, договір і звіт про його виконання є. Після того, як я написав звернення до замовника, – протягом тижня ліфт запрацював. Це те, що може зробити будь-хто з нас.
Окрім цього, у нас є проект “DOZORRO-десант” – для залучення місцевих жителів до того, що відбувається в їхньому місті.
І до цього процесу все більше залучаються звичайні громадяни, журналісти.
Окрім рейтингів та штучного інтелекту, які нововведення плануються на порталі найближчим часом?
Ми хочемо запровадити сповіщення статусу закупівлі. Це допоможе будь-якій людині відслідковувати закупівлі, які цікаві для неї. Наприклад, ви хочете дізнатися, як відбудеться ремонт парку у вашому місті. Знаходите тендер та підписуєтеся на нього, бо закупівля іноді може тривати місяці. Якщо відбулася якась дія в тендері, дискваліфікація учасника чи ще щось – вам надійшло сповіщення. Бо зараз досить складно шукати, аналізувати і стежити за кожною окремою процедурою.
Далі ми хочемо зробити відкритий API (від англ. application programming interface – інтерфейс взаємодії між сайтом та сторонніми програмами та серверами) з нашими рейтингами, відгуками тощо, які ми змогли би потім віддати зацікавленому бізнесу, наприклад майданчикам. Як на мене, тут має бути зацікавленість, адже клієнтоорієнтованість та репутація сьогодні відіграють важливу роль.
Також ми хочемо зробити з кабінету замовника більш професійний інструмент, аби керівний орган міг стежити за закупівлями своїх підопічних організацій. Ми плануємо передбачити там можливість фільтрів, сповіщень, вивантаження в ексель тощо. Це має стати повноцінним інструментом керівного органу в сфері закупівель.
Не будемо забувати і про наші інші аналітичні інструменти, такі як bi.prozorro.org, які постійно потребують впроваджень та доопрацювань. Зараз, наприклад, ми почнемо розробляти інтерфейс для відслідковування моніторинг, який проводить Держаудитслужба. Крім того, ми розробили медичний модуль аналітики, який допоможе аналізувати медичні закупівлі, в планах є навіть додати сюди міжнародні закупівлі, які не проводяться зараз через ProZorro.
Ще в нас є ідея зробити невеличкий форум розробників та спеціалістів в сфері закупівель, щоб поділитися думками, напрацюваннями та згенерувати купу ідей до впровадження, які в майбутньому покращать DOZORRO, і публічні закупівлі в цілому. Тобто ми намагаємося зробити інструмент для контролю за закупівлями найвищого рівня.
