До 24 лютого киянин Федір Миронюк успішно розвивав бізнес з продажу дитячих іграшок у трьох напрямках: опт та дропшипінг, а також власні роздрібні продажі. Оптовий інтернет-магазин Royal Toys та дропшипінг приносили 60–70% прибутку, компанія мала 1200 активних клієнтів. Роздрібний офлайн та інтернет-магазин Good Toys приносив 30–40% прибутку.
З початком повномасштабної війни ситуація змінилася. Як магазин іграшок перетворився на укриття, як відновлювали роботу на третій тиждень війни та про збільшення попиту на товари для творчості — читайте в цій статті.
Прихистили людей у магазині
В перші тижні війни магазин іграшок на лівому березі Києва, що знаходиться у підвальному приміщенні, став укриттям для місцевих жінок, дітей та літніх людей.
Люди просто проходили повз, бачили відкриті двері та заходили. У приміщенні є світло, вбиральня, чайник, холодильник та мікрохвильовка — мінімальний набір для перебування під час повітряних тривог. Крім того, ми привезли мультиварку, запаслися водою та заправили газом великі туристичні балони, аби зігріти їжу на випадок відсутності світла.
Всього магазин іграшок прийняв близько 30 людей. Люди ночували у цьому підвалі — хтось приходив зі своїми кариматами та ковдрами, інших ми безплатно забезпечили кариматами з асортименту. За тиждень близько половини людей виїхали за кордон, а наприкінці другого залишалось всього двоє.
Відновили роботу на третій тиждень війни
У моїй команді близько 50 людей, які працюють в b2b- та b2c-напрямках. 5 березня усім співробітникам виплатили зарплати, частина команди виїхала з Києва. З тими, хто залишався, на третій тиждень війни почали потроху працювати. Треба було щось робити, щоб не думати тільки про війну. Ми з партнером вирішили робити те, що вміємо найкраще — створювати робочі місця, підтримувати економіку та платити податки.
Можливість працювати залежала і від спроможності поштових операторів відправляти замовлення. Працівники «Нової пошти» сказали, що будуть возити замовлення, допоки є можливість. Це стало «зеленим світлом» для нас.
Перший робочий день тривав чотири години. Продзвонювали клієнтів, як по «довоєнним» замовленням, так й обробляли нові. Клієнти були шоковані, що ми працюємо. Пізніше дізналися, що на лівому березі Києва ми взагалі єдиний магазин іграшок, що працює. Але дітям потрібно дитинство і майбутнє. Нікуди не поділися Дні народження та бажання батьків радувати своїх дітлахів.
За перший тиждень розійшовся і туристичний асортимент магазину — каримати, спальники та намети. Ми не завищували ціни на ці товари, хоч і попит був високим.
Як війна вплинула на заробіток та попит на іграшки
Оборот у перший тиждень роботи (з 14 по 20 березня) становив 15–20% від довоєнного. З кожним тижнем він збільшувався, й на початку літа ми повернули бізнес-показники по обороту. Але повернутися до показників по заробітку ще не вдалося.
Магазину на лівому березі Києва та складу, площа якого 1,7 тис. кв. м, пощастило — у них не потрапили снаряди. Частина команди пішла на фронт, а наприкінці травня вже усі інші співробітники повернулися до роботи. Ті, хто виїхав з Києва, почали працювати віддалено.
Я намагався підтримувати позитивний настрій у команді. З квітня ми почали включати тиху й спокійну фонову музику у магазині та офісі. Це підтримувало психіку та емоційний стан. Підтримували один одного словами надії та вірою в перемогу.
До повномасштабної війни команда відправляла замовлення того ж дня, якщо клієнт оформив його до 16:00. В перші тижні роботи переважно вдавалося відправляти посилки наступного дня після оформлення. А з третього тижня ми повернулися до моделі «день в день».
На жаль, зараз на роботу суттєво впливають обстріли інфраструктури України та відключення світла. Важко відправляти замовлення, коли світло вимикають о першій годині та вмикають о пів на шосту. Ми купили генератор, але й до цього старалися робити щось корисне з ліхтариками, записували інформацію на листочках.
B2b-напрямок також відновлюється разом з відновленням роботи інших магазинів іграшок. В перший місяць з 1000 наших партнерів були активні, може, 100. Одеські постачальники, наприклад, повернулися до роботи лише з початком літа. Зараз ми ще не дійшли до довоєнних показників за кількістю партнерів.
Кожне третє замовлення — це картина за номерами
Під час війни зріс попит на товари для творчості, зокрема картини за номерами.
Це такий собі антистрес, дуже багато людей купують. Сидиш розмальовуєш, це медитативна штука, яка заспокоює. Можна розмальовувати й під час повітряної тривоги й вдень, коли немає світла.
Раніше цей товар мав сезонність з осені по весну, коли на вулиці стає холодно і люди більше часу проводять вдома. З початку війни це змінилося: кожне третє замовлення — картина за номерами. На початку 2022 року в день виробляли до 800 таких картин. Вже в кінці травня не тільки відновили виробництво на 100%, а і вийшли на показник 1000 картин на день. У вересні ми вивели виробництво картин до 1500 на добу.
Час напередодні новорічних свят — зазвичай найважливіший для іграшкового бізнесу. Інші місяці року можуть бути збитковими, натомість листопад-грудень — найприбутковішими. Але цього року я налаштований не дуже оптимістично. Психологічно ми готуємося до того, що все буде погано. Готові робите усе, що в наших силах, аби клієнти отримали подарунки для своїх дітей. Але ми не можемо вплинути на відключення світла та падіння інтернету.
