Харків’янин запустив інтернет-магазин під час війни. Розповідаємо, що з цього вийшло

Я жив у Харкові на Салтівці. Цей район зазнав найбільших руйнувань. Ще 23 лютого на вулицях було повно людей та машин. А потім — стрілянина, вибухи, відблиски у небі. Снаряди прилітали десь поряд, вночі ми з сусідом по квартирі ховалися у підвалі. Пізніше друзі покликали пожити з ними в центрі міста.

Андрій Комаристов, власник інтернет-магазину зоотоварів Zootyt

Наприкінці березня вирішили їхати з Харкова. Коли вперше зупинилися у Полтаві, мене вразила тиша й спів пташок. В Харкові не було чутно нічого, окрім вибухів.

Друзі поїхали далі у Львів, а я лишився у Полтаві. Збирався ночувати на вокзалі, але підійшли волонтери й запропонували прихисток у дитячому садочку. Там пробув 4 дні, їжу давали волонтери.

Потім мене покликав до себе друг з Одеси. Я подумав, що це гарна ідея, оскільки вже чув, як на заході країни підскочили ціни на житло.

Потрібно було якось заробляти гроші

В Харкові заробляв на життя продажем спортивного одягу Jordan в інтернеті. Я і сам фанат цього бренду, і знаю, що в Україні є багато прихильників. Закупав одяг в інтернеті у різних людей та продавав в Instagram та на дошках оголошень на 400–500 грн дорожче. Бізнес був невеликий, мав 10–20 продажів на місяць.

Взуття Jordan, яке Андрій продавав до війни

Таргетовану рекламу не запускав, але одяг часто рекламували друзі, які мали до 10 тис. підписників в Instagram. Все робив самостійно, без команди.

Після переїзду до Одеси мій друг долучив мене до свого бізнесу. Він займається зоотоварами — має фізичний магазин та інтернет-магазин на Prom.ua.

Ми почали разом їздити до постачальників та відвозити товар на пошту. Друг занурював мене в цю сферу, а потім сказав: «У тебе язик добре підвішений, спробуй теж. Я тобі допоможу».

Починати було страшно, але розумів, що гроші треба якось заробляти. Людям зараз точно не до одягу Jordan, отже, потрібне щось інше. Я теж побачив перспективу у продажі зоотоварів. Люди люблять своїх тварин більше, ніж себе. Якась бабуся може не доїдати, але купує своїй собаці дорогий корм, бо це ніби її дитя.

Оскільки я вже мав досвід з OLX та Instagram, почав з цього. Колишня дівчина, з якою залишився в дружніх стосунках, запустила рекламу для нової сторінки. Акаунт набрав близько 300 підписників, потроху пішли продажі. В Instagram люди підписуються лише на цікаві їм сторінки, тому я припускаю, що ці 300 підписників — мої майбутні клієнти.

Замовлення з Prom.ua отримав у перший же день

Друг порадив спробувати Prom.ua. Спочатку я сумнівався, що там є продажі. До того ж, потрібно було вкласти 7 тис. грн — гроші невеликі, але під час війни вони можуть знадобитися для чогось іншого. Вирішив довірився другу, й 25 липня ми створили інтернет-магазин на Prom.uaZootyt.

Для початку друг дав мені 200 товарів з описом. Вдень я обробляю та відправляю замовлення, а ввечері додаю новий товар. Знайшов для себе романтику тиші комендантської години. Щоранку прокидаюся від шуму машин. А після 23:00 — тиша, і я кайфую від роботи.

Думав, що без відгуків на Prom.ua не матиму продажів. Натомість виявилося, що люди замовляють навіть без них. Вже у перший день роботи сайту отримав перше замовлення. А за перші три тижні оформив та відправив близько 100 замовлень.

За динамікою вже бачу, що Prom.ua кращий за дошки оголошень та Instagram. Помітив таку відмінність: на дошках покупці часто торгуються за меншу ціну. А на Prom.ua людина заходить і замовляє.

Постачальники у нас з другом спільні, але ціни тримаємо однакові

З товарами допомагає друг. Він поділився номерами постачальників, я замовляю, й забираємо разом. Друг зберігає і свій, і мій товар у себе в магазині. Часто буває, що я беру корм прямо у нього для своїх замовлень, а потім компенсую. Ціни у нас у більшості випадків однакові.

На складі з товарами

Мені подобається спілкуватися з покупцями. Намагаюсь надавати такий сервіс, який сам хотів би отримувати. Буває, телефонують та ставлять питання про корм, ошийники або якісь ласощі для тварин. Зараз багато читаю про це, аби бути компетентнішим в темі.

Відправляти замовлення намагаюся того ж дня, коли воно надійшло.

Коли клієнт отримує замовлення, прошу залишити відгук, але іноді люди й самі пишуть. За майже 3 тижні роботи магазину маю вже 60 відгуків. Люди дякують за мою роботу, і це надихає. Серед покупців в основному дорослі люди та пенсіонери, молодь купує рідше.

Налагодити облік також допоміг друг. Коли я працював з одягом Jordan, то просто записував у блокнот — закупив за такою ціною, продав за такою. Тепер усе серйозніше — веду таблички обліку продаж та товарів. Також сам маркетплейс дає змогу зручно контролювати стан бізнесу: у кабінеті продавця можна змінювати статус замовлення, а також підключати CRM-системи.

Вже замислююсь щодо власного офлайн-магазину. Хотів би пізніше відкрити його.

Вам може бути цікаво: